Одна з найпоширеніших помилок при виборі навантажувача — орієнтація лише на цифру в паспорті: 1,5 т, 2,0 т, 3,0 т.
На практиці ж номінальна вантажопідйомність майже ніколи не дорівнює реальній робочій.
Неправильне розуміння цього параметра призводить до перевантажень, втрати стабільності, прискореного зносу техніки та зростання витрат на ремонт.
1. Що означає вантажопідйомність у техпаспорті
Номінальна вантажопідйомність навантажувача вказується за ідеальних умов:
-
стандартні вила;
-
центр ваги вантажу — 500 мм;
-
підйом на невелику висоту;
-
рівна підлога;
-
без додаткового навісного обладнання.
Висновок:
Це лабораторний показник, а не реальний сценарій роботи складу.
2. Центр ваги — ключовий фактор, який ігнорують
Що таке центр ваги вантажу
Центр ваги — це відстань від спинки вил до геометричного центру вантажу.
-
стандартна палета EUR: ~500 мм;
-
нестандартні, довгі або об’ємні вантажі: 600–800 мм і більше.
Практичний приклад
Навантажувач 1,5 т / 500 мм:
-
при центрі 600 мм → реальна вантажопідйомність ≈ 1,25–1,3 т;
-
при 700 мм → ≈ 1,1–1,15 т.
Економічний наслідок:
Постійна робота з «перевантаженням» скорочує ресурс щогли, каретки та гідравліки.
3. Висота підйому зменшує вантажопідйомність
Чим вище підіймається вантаж — тим менше фактична допустима вага.
Причини:
-
зростає момент навантаження;
-
змінюється центр мас системи;
-
зростають вимоги до стабільності.
Типова ситуація:
Навантажувач 1,5 т:
-
на висоті до 3 м → близько до номіналу;
-
на 4,5–5 м → реальна вантажопідйомність може зменшитись до 1,1–1,2 т.
4. Навісне обладнання «з’їдає» вантажопідйомність
Будь-яке додаткове обладнання змінює геометрію та масу.
Приклади:
-
позиціонер вил;
-
сайдшифт;
-
захвати;
-
подовжені вила.
Технічний ефект:
Навісне обладнання:
-
додає власну вагу;
-
відсуває вантаж далі від осі навантажувача.
Економічна реальність:
Фактична вантажопідйомність може зменшитись ще на 10–25%.
5. Тип шин і стан підлоги
Менш очевидний, але важливий фактор.
-
супереластик → вищий центр мас;
-
зношені шини → нестабільність;
-
нерівна або слизька підлога → обмеження по безпеці.
Результат:
Оператор інстинктивно знижує швидкість і навантаження, що зменшує продуктивність складу.
6. Табличка вантажопідйомності (Load Chart)
Кожен навантажувач має таблицю допустимих навантажень, де вказано:
-
вантажопідйомність;
-
висоту підйому;
-
центр ваги;
-
конфігурацію обладнання.
Практична рекомендація:
Саме ця таблиця, а не загальна цифра «1,5 т», повинна бути основою вибору техніки.
7. Типові помилки бізнесу
-
Купівля навантажувача «впритул» по вантажопідйомності.
-
Ігнорування нестандартних вантажів.
-
Додавання навісного обладнання без перерахунку параметрів.
-
Орієнтація лише на ціну, а не на робочі характеристики.
8. Економічна доцільність правильного запасу
Рекомендований підхід
Закладати 20–30% запасу по вантажопідйомності.
Що це дає бізнесу:
-
стабільну роботу без перевантажень;
-
менше аварій і простоїв;
-
довший ресурс техніки;
-
нижчі витрати на сервіс у довгостроковій перспективі.
9. Коли вигідніше оренда
Якщо:
-
вантажі змінюються;
-
проєкт тимчасовий;
-
є пікові навантаження;
оренда дозволяє:
-
швидко змінити клас техніки;
-
уникнути помилкових інвестицій;
-
протестувати реальні параметри в роботі.
Висновок
1,5 т у паспорті — це не 1,5 т у реальному складі.
Реальна вантажопідйомність завжди залежить від центру ваги, висоти підйому, навісного обладнання та умов експлуатації.
Грамотний підхід до вибору навантажувача — це захист інвестицій, стабільна робота складу та основа для подальшої автоматизації логістики.







