Вантажопідйомність: чому 1,5 т ≠ реальна 1,5 т

Одна з найпоширеніших помилок при виборі навантажувача — орієнтація лише на цифру в паспорті: 1,5 т, 2,0 т, 3,0 т.
На практиці ж номінальна вантажопідйомність майже ніколи не дорівнює реальній робочій.

Неправильне розуміння цього параметра призводить до перевантажень, втрати стабільності, прискореного зносу техніки та зростання витрат на ремонт.

1. Що означає вантажопідйомність у техпаспорті

Номінальна вантажопідйомність навантажувача вказується за ідеальних умов:

• стандартні вила;

• центр ваги вантажу — 500 мм;

• підйом на невелику висоту;

• рівна підлога;

• без додаткового навісного обладнання.

Висновок:
Це лабораторний показник, а не реальний сценарій роботи складу.

2. Центр ваги — ключовий фактор, який ігнорують

Що таке центр ваги вантажу

Центр ваги — це відстань від спинки вил до геометричного центру вантажу.

• стандартна палета EUR: ~500 мм;

• нестандартні, довгі або об’ємні вантажі: 600–800 мм і більше.

Практичний приклад

Навантажувач 1,5 т / 500 мм:

• при центрі 600 мм → реальна вантажопідйомність ≈ 1,25–1,3 т;

• при 700 мм → ≈ 1,1–1,15 т.

Економічний наслідок:
Постійна робота з «перевантаженням» скорочує ресурс щогли, каретки та гідравліки.

3. Висота підйому зменшує вантажопідйомність

Чим вище підіймається вантаж — тим менше фактична допустима вага.

Причини:

• зростає момент навантаження;

• змінюється центр мас системи;

• зростають вимоги до стабільності.

Типова ситуація:
Навантажувач 1,5 т:

• на висоті до 3 м → близько до номіналу;

• на 4,5–5 м → реальна вантажопідйомність може зменшитись до 1,1–1,2 т.

4. Навісне обладнання «з’їдає» вантажопідйомність

Будь-яке додаткове обладнання змінює геометрію та масу.

Приклади:

• позиціонер вил;

• сайдшифт;

• захвати;

• подовжені вила.

Технічний ефект:
Навісне обладнання:

• додає власну вагу;

• відсуває вантаж далі від осі навантажувача.

Економічна реальність:
Фактична вантажопідйомність може зменшитись ще на 10–25%.

5. Тип шин і стан підлоги

Менш очевидний, але важливий фактор.

• супереластик → вищий центр мас;

• зношені шини → нестабільність;

• нерівна або слизька підлога → обмеження по безпеці.

Результат:
Оператор інстинктивно знижує швидкість і навантаження, що зменшує продуктивність складу.

6. Табличка вантажопідйомності (Load Chart)

Кожен навантажувач має таблицю допустимих навантажень, де вказано:

• вантажопідйомність;

• висоту підйому;

• центр ваги;

• конфігурацію обладнання.

Практична рекомендація:
Саме ця таблиця, а не загальна цифра «1,5 т», повинна бути основою вибору техніки.

7. Типові помилки бізнесу

1. Купівля навантажувача «впритул» по вантажопідйомності.

2. Ігнорування нестандартних вантажів.

3. Додавання навісного обладнання без перерахунку параметрів.

4. Орієнтація лише на ціну, а не на робочі характеристики.

8. Економічна доцільність правильного запасу

Рекомендований підхід

Закладати 20–30% запасу по вантажопідйомності.

Що це дає бізнесу:

• стабільну роботу без перевантажень;

• менше аварій і простоїв;

• довший ресурс техніки;

• нижчі витрати на сервіс у довгостроковій перспективі.

9. Коли вигідніше оренда

Якщо:

• вантажі змінюються;

• проєкт тимчасовий;

• є пікові навантаження;

оренда дозволяє:

• швидко змінити клас техніки;

• уникнути помилкових інвестицій;

• протестувати реальні параметри в роботі.

Висновок

1,5 т у паспорті — це не 1,5 т у реальному складі.
Реальна вантажопідйомність завжди залежить від центру ваги, висоти підйому, навісного обладнання та умов експлуатації.

Грамотний підхід до вибору навантажувача — це захист інвестицій, стабільна робота складу та основа для подальшої автоматизації логістики.